Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [240]
Друзі сайту
завантаження...
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Умань, Почаїв і Львів – найпопулярніші тури вихідного дня серед хмельничан
Умань, Почаїв і Львів – найпопулярніші тури вихідного дня серед хмельничан

Вихідний з нагоди Дня Незалежності України – чудовий привід вирушити у подорож. Звісно, прокинутися доведеться чи не з першими півнями, а повернутися до Хмельницького уже після заходу сонця. Але ця авантюра ще довго зігріватиме душі під час робочих буднів. За словами директора турагенції «Соляр» Ірини Соляр, навіть якщо 24 серпня вам не вдасться вирватися у казкову мандрівку, це без жодних проблем можна зробити у будь-який інший день. «Групові замовлення обходяться нашим клієнтам дешевше, – розповідає пані Ірина, – але якщо великої компанії не збирається, не варто через це позбавляти себе незабутньої пригоди. Загалом одноденний тур обійдеться в середньому у 120-140 гривень з людини. Та й не обов’язково це мають бути Умань, Почаїв чи Львів… До ваших послуг: історичні місця і цікавинки Зарваниці, Луцька, Вінниці, Тернополя чи Кам’янця-Подільського – варіантів безліч. Хоча вищезгадана трійця – це туристична класика».

Куточок для закоханих

Тому, хто потрапляє в дендрологічний парк «Софіївка» вперше, не віриться, що все це багатство знаходиться в українській провінції. Ще більше подиву викликає те, що збудувало всю цю красу… кохання! Одного разу в 1785 році молода кохана власника Умані, графа Станіслава Потоцького, Софія, погостювавши у подруги, так зачарувалася парком «Аркадія», що забажала собі подібний. Шість років кріпаки під керівництвом досвідчених архітекторів, замовлених з-за кордону, копали ставки й підземну річку, споруджували водоспади й фонтани, прокладали алеї, переносили кам'яні брили, зводили архітектурні споруди… Сюди з усього світу звозили екзотичні рослини. За задумом творців «Софіївка» – наочна ілюстрацією до поем Гомера «Іліада» і «Одіссея», де усі композиції мають певний зміст, відображають ідею міфу або якоїсь події. Парк дійсно нагадує куточок Древньої Еллади. Не дивно, адже Софія Потоцька була грекинею. Південній красуні незабаром набридла українська природа, і вона захотіла влаштувати в парку все так, щоб він нагадував їй про її далеку, овіяну міфами батьківщину.

Кожний куточок парку має свою грецьку назву: Темпейська долина, гроти Калліпсо, Діани і Фетиди, тераса Муз, храми присвячені богиням Венері й Флорі. Скрізь у «Софіївці» можна зустріти статуї давньогрецьких богів і поетів. До речі, скульптури в парку були виготовлені кращими італійськими і французькими майстрами. «Родзинкою» парку є прекрасний Нижній став, із центру якого б'є 15-метровий струмінь. Це знаменитий фонтан «Змія». Нижній ставок є місцем проживання білих лебедів, яких постійно намагаються піймати в об'єктив фотокамери численні туристи.

Найгучніша частина парку – Амстердамський шлюз. Саме тут усі бажаючі мають можливість стати пасажирами човна, який курсує водами підземної річки Ахерон. Також Чарівним морем можна проїхатися на катамарані, катері або гондолі. До послуг відвідувачів парку – катання верхи на конях і в каретах. Можна взяти на прокат старовинні костюми і сфотографуватися в образі Станіслава й Софії Потоцьких, відчувши себе власниками цієї масштабної краси.

Мекка українських паломників

Місто Почаїв відоме віруючим передусім своїм монастирем та іконою Почаївської Богоматері. Свято-Успенська Почаївська лавра згадується ще в ХIII столітті. За легендою, перші ченці, рятуючись від татаро-монголів, побачили над Почаївською горою Богоматір у вогняному стовпі. Вражені видінням, вони збудували біля підніжжя гори церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. На одній зі скель навіть залишився відбиток її ноги, а згодом виникло джерело з цілющою водою. Головна окраса лаври – Соборний храм Успіння Божої Матері, зведений коштом графа Миколи Потоцького ще в 1780 році. Там зберігається і знаменита Почаївська ікона Богоматері, яка зцілює хворих.

Збираючись до Почаєва, не забувайте правил: жінкам не можна заходити на його територію з непокритою головою і у штанях. Хоча, якщо забудете вдома хустину чи спідниця виявиться закороткою, в Почаєві їх можна взяти напрокат (гроші за це вам повернуть після екскурсії).

Не забудьте прихопити з собою пластикові пляшки для цілющої джерельці. Головне місце, куди паломники простують по святу воду,– джерело святої Анни.

Температура води в невеличкому озері увесь рік тримається на рівні 5-7 градусів за Цельсієм. Хоча віруючі купаються тут за будь-якої погоди. За легендою, якщо людина тричі зануриться у воду – буде здоровою увесь наступний рік. Жінкам свята Анна допомагає завагітніти. Секрет цілющої води, кажуть науковці, у високому вмісті кремнію, який її очищає.

Файне місто кави й пива

Ходити – не переходити, так двома з половиною словами можна охарактеризувати місто Лева. Охочі можуть цілісінький день прогулюватися Львовом (і не лише його центральною частиною!), розглядаючи будинки і внутрішні дворики, але все одно не побачать усього і не закарбують пам’яті у повному обсязі львівської краси і величі. Гуляйте на здоров’я, але не забудьте на 12.00 прийти на площу Ринок – прослухати сурмача, який грає мелодію міста. А ще – обійти цю площу, оглянути лавку для закоханих, підійти потім до Шоколадної фабрики, що недалеко від площі, подивитися, як працюють майстри на цій солодкій фабриці, оглянути квітковий годинник, що є біля старовинних мурів. Можете піднятися на Високий замок чи поруч – на гору Лева (яку у Львові теж часто називають Лисою горою), можна зайти в музей найдавніших пам’яток Львова (Костел Івана Хреститиля), що на вулиці Старий Ринок, де зберігаються навіть рештки шаблезубого тигра. Можна відвідати музей ідей перед входом до якого красується збільшена скляна копія відбитка пальця, подивитися на краваткове дерево…

А ще у Львові можна: з’їсти півметра ковбаси («Криївка») та справжнє сало в шоколаді («Дзиґа», «Під клепсидрою»), скуштувати перші страви у хлібині замість тарілки («Крива липа», «Хмільний дім Роберта Домса»), продегустувати силу-силенну наливок – калинівку, смородинівку, малинівку, кминівку, журавлинівку («Під Золотою Розою»), бензинівку, нафтівку, гасівку («Гасова лямпа»), наїстися штруделів за польськими, австрійськими і галицькими рецептами. А головне – випити справжньої кави! Хоча перші згадки про цей богемний напій в Україні й пов’язані з Кам’янець-Подільським, де в 1672 році турки заснували свою першу кав’ярню. Але найбільше з усіх міст кавоманить саме Львів. З XIX століття це місто немов очманіло від кави. Її пили і п’ють всі: спросоння і натще, вдома і під час гостювання, до їжі і після. Тож бути у місті Лева і не поласувати горнятком кави, це все одно, що бути у ньому і не випити львівського пива!
Категорія: Мої статті | Додав: defaultNick (22.08.2011)
Переглядів: 473 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: